Народ нікому не здолати

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

22 червня 1941 р. німецько-фашистські полчища віроломно напали на Країну Рад. 29 червня Ровенський обком КП(б)У провів у Корці нараду секретарів райкомів партії, на якій було вирішено створити в тилу ворога партійне підпілля. 8 липня 1941 р. гітлерівці окупували Корець.

Почалися чорні дні фашистської неволі. Частина території міста була відведена під гетто. Першими жертвами стали працівник райфінвідділу Павло Фалко, голова комітету профспілки цукрового заводу Микола Островський, колишній член КПЗУ, працівник райвійськкомату Степан Марциновський, вчителька Розалія Цвет, працівник міліції Михайло Окипний. За час окупації гітлерівці розстріляли в Корці більше восьми тисяч радянських громадян, понад 500 юнаків і дівчат вивезли на каторгу в фашистську Німеччину. Все, що принесла корчанам Радянська влада у вересні 1939 р., що вони встигли зробити до початку війни, фашисти та їх пособники українські буржуазні націоналісти сплюндрували, знищили, пограбували. В казарми було перетворено семирічну школу, Будинок культури, кінотеатр.

Трудящі міста і району боролися з окупантами. У 1942 р. колишній військовополонений Захлебний створив підпільну патріотичну групу з 14 чоловік, яка вела агітаційну роботу серед населення, збирала розвідувальні дані. Згодом ця група влилася у партизанський загін. Підпільна група діяла на цукровому заводі. Керував нею колишній секретар Збаразького райкому партії Тернопільської області С. Зіненко. Патріоти виводили з ладу обладнання, переправляли цукор партизанам. У селі Зарівя діяла підпільна комсомольська група на чолі з А. Бистрецьким. Комсомольці В. Богуш, Т. Степчин, П. Мамчуровський, В. Дулюк розповсюджували листівки антифашистського змісту, постачали партизанів медикаментами, допомагали визволяти військовополонених і переправляти їх у загони месників. Найбільш активними підпільниками у Корці були Г. Петриковець, В. Панчук, А. Примаковський, А. Бойко, Т. Кутковець. Великий вплив на розгортання партизанського руху на території району мав загін «Переможці», яким керував Д. Медведев. Народні месники знищили начальника міської поліції, кілька разів виводили з ладу цукровий завод та інші підприємства. В роки окупації у Корці неодноразово бував легендарний розвідник М. Кузнецов.

...Розпочався 1944 р. Лінія фронту наближалася до міста. Перед приходом Червоної Армії гітлерівці зруйнували цукровий завод, промкомбінат, МТС, 60 процентів житлових будівель. 1 знову радянські воїни принесли трудящим волю. 11 січня 1944 р. 416-й полк Рильсько-Коростенської Червонопрапорної орденів Суворова та Кутузова стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора О. Гладкова, що входила до складу 1-го Українського фронту, звільнив Корець від німецько-фашистських окупантів. У бою за місто відзначились Герой Радянського Союзу лейтенант Д. Слащов, розвідники лейтенант П. Баранов, старший сержант М. Гордієнко, санітарка старшина А. Кицишина, артилеристи капітан 1. Макурін та лейтенант А. Лукьянов. Імена 59 червоноармійців представників різних національностей Країни Рад, які полягли в боях за визволення Корця, викарбувані золотом на гранітних плитах памятників на братських могилах у міському парку та на кладовищі. Там поховані мужні воїни росіянин І. Шликов, українець Б. Башинський, білорус Н. Корзинкович, казах X. Щеребжанов, вірменин Л. Едуардіян, таджик А. Ереснанеєв... На фронтах Великої Вітчизняної війни громили фашистів 8375 жителів Корецького району, які влилися у Червону Армію. 2380 з них полягло смертю хоробрих. 18 січня 1944 р. в Корець прибула група партійних і радянських працівників, які й очолили роботу по відбудові народного господарства.

Першим секретарем райкому партії став Г. Баранник, головою райвиконкому Я. Гажала, головою міськвиконкому 1. Радківський. Відродження й розвиток промисловості, торгівлі, підприємств комунального господарства, закладів освіти, культури, охорони здоров'я відбувалося в умовах гострої боротьби з залишками буржуазно-націоналістичних банд. Бандерівці закатували комуністів Володимира Бондаренка, Миколу Воловикова, комсомольців Раїсу Терехову, Ганну Денисюк, Петра Туровича, Олену Прострілу, Дмитра Бриковця, Василя Бондаренка, Івана Харченка, Стефанію Вознюк. Трудящі Корця, керовані комуністами, повели рішучу боротьбу з націоналістами. Бажаючи допомогти Червоній Армії швидше розгромити ворога, місцеве населення взяло участь у зборі коштів на танкову колону «Ровенщина». Так, робітники цукрового заводу внесли у її фонд п'ятиденний заробіток, службовці Корця тижневий. Всього ж у районі було зібрано 100 тис. крб. Трудящі розгортали патріотичний рух за надпланову здачу зерна, інших сільськогосподарських продуктів. Це був їх скромний вклад у наближення дня Перемоги. Життя поступово входило в мирну колію. Уже на початку березня 1944 р. в районі діяли міське та вісім сільських с чих товариств, 28 крамниць, дві їдальні, згодом відновили роботу МТС, районна контора зв'язку, почали працювати школи, лікарня, нарощував потужності відремонтований цукровий завод

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається