Щасливе сьогодення

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Центральна вулиця міста носить ім'я Леніна. На її початку, на східній околиці Корця, розмістилися корпуси цукрозаводу. Нині підприємство щодоби переробляє 1500 тонн сировини, яка надходить не лише з Корецького, але й з Новоград-Волинського та Славутського районів сусідніх Житомирської та Хмельницької областей.

Щороку підприємство випускає в середньому 19 тис. тони цукру, який відправляється у різні куточки нашої країни. Цукровари підтримують ділові стосунки з трудящими багатьох республік нашої країни. Так, дифузійні ножі надходять на завод з Підмосков'я, азбест з Оренбурга, запасні частини до дифузій з Болохова, що в Тульській області, котли для ТЕЦз Таганрога, мазут з Мозира, хімреактиви з Вірменії, великогабаритні ваги з Грузії. Колектив цукроварів багатонаціональний. Серед заводчан чимало знатних людей, орденоносців, правофлангових соціалістичного змагання. Це учасники Великої Вітчизняної війни кавалер орденів Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани» водій В. Трегуб; його колега по праці П. Кубай, змінний інженер ТЕС О. Ладюк кавалери ордена Слави 111 ступеня Сумлінною працею, активною участю у громадських корисних справах авторитет і повагу завоювали делегат XXVII з'їзду Компартії України слюсар Т. Мороз, електрик В. Семенюк, набірних ножів Б. Седляр, бригадир ремонтників М. Демянчук, оператор дифузії П. Гусєвих.

За останні 10-15 років коло підприємства виросло ціле містечко: тут у добротних багатоповерхових будинках мешкають не лише цукровари, а й робітники та службовці інших підприємств. Неподалік цукрового заводу, на лівому березі Корчика завод пластмасових виробів. Продукцію цього підприємства, а її випускається щороку майже на 1,8 млн. крб., знають у багатьох містах нашої країни. Корецькі радіо- та електророзетки, електропатрони, електровилки надходять на підприємства Дніпропетровська, Харкова, Ленінграда, Мінська, Риги, Талліна, Єревана, Ташкента. Трудовий колектив заводу пластмасових виробів не раз виступав ініціатором добрих починань, здобував перемоги в республіканському та обласному змаганні. Комуністи пресувальник В. Опанасюк, штампувальниця Г. Данилейко, слюсарі П. Степчин та С. Христич умілі наставники, постійно дбають про впровадження у виробництво нового, передового, про розширення асортименту товарів широкого вжитку. Не відстає від своїх старших колег молодь: високих виробничих показників добиваються члени чотирьох комсомольсько-молодіжних колективів. Немалу частку у виконання народногосподарських планів вносять завод продтоварів, ремонтно-транспортне підприємство, пересувна механізована колона та дві автоколони, виробничий комбінат підприємства «Райсільгоспхімія», «Міжколгоспшляхбуд».

На вулиці Леніна розташовані також районний вузол зв'язку та відділення Держбанку, районна бібліотека, навпроти якої встановлено памятник великому Кобзареві (саме у цьому будинку зупинявся Т. Г. Шевченко), дитяче кафе «Вінні-Пух» (до речі, у місті три дитячих дошкільних заклади на 600 місць). У Корці працюють три загальноосвітні середні, восьмирічна і музична школи. Далеко за межами району відома середня школа № і. За післявоєнний період у ній отримали атестати зрі понад 3500 юнаків і дівчат. Серед випускників школи спеціалісти різних галузей народного господарства. Так, В. Рой став доктором медичних наук, П. Петренко та С. Герасимович кандидатами технічних наук, П. Ковальчук кандидатом фізикоматематичних наук, Г. Малікова педагог, І. Гавришінженер, а В. Загородько працює заступником директора Київського заводу «Арсенал». За самовіддану працю по комуністичному вихованню молоді 25 вчителів цієї школи відзначено урядовими нагородами і значками «Відмінник народної освіти УРСР». У школі є ленінська кімната, історико-краєзнавчий музей, найздібніші учні члени учнівського наукового товариства. Є у Корці професійно-технічне училище. За 25 років тут підготовлено для народного господарства близько 14 тисяч трактористів-машиністів широкого профілю, трактористів третього класу, наладчиків обладнання тваринницьких ферм, операторів машинного доїння. Ім'я Леніна носить і центральна площа міста, на якій в 1965 р. встановлено памятник вождеві.

На площі розташовуються адміністративний будинок, торговельний комплекс «Ювілейний», Будинок побуту, готель «Тюльпан», дитяча бібліотека, універмаг, магазин «Все для господарства», аптека. Через дорогу від центральної площі алея Слави, неподалік нове приміщення районного Будинку культури із залом на 600 місць. При Будинку культури діють самодіяльний народний хор, танцювальний і драматичний гуртки, агіткультбригада. Хор не раз з успіхом виступав на обласній та республіканській сценах, по телебаченню, брав участь у різних творчих конкурсах, турнірах. У Будинку культури проводяться щорічно традиційні обласні музичні фестивалі дружби «Пісні над Горинню», тематичні художні виставки, на яких демонструють свої твори місцеві художники. Серед садків розмістилися ошатні корпуси обласної фізіотерапевтичної лікарні, де ефективно лікують серцево-судинні захворювання. Місцеві азотно-радонові джерела за своїми терапевтичними властивостями не поступаються відомим цхалтубським, що у майбутньому дасть можливість створити тут санаторно-лікувальний комп За останні роки в лікарні оздоровлено понад 15 тисяч чоловік. Зараз тут діє 45 кабінетів: механотерапії, фізіотерапії, функціональної діагностики, масажні, бальнеологічні тощо. Спільно з Київським науково-дослідним інститутом нейрохірургії корецькі медики постійно вдосконалюють діагностичнолікувальний процес. У західній частині міста чотириповерхова районна лікарня на 325 ліжок та поліклініка, розрахована на 500 відвідувань в день. Тут пацієнти можуть отримати кваліфіковану допомогу 59 лікарів спеціалістів 22 профілів. Цей медичний заклад оснащений найновішою діагностичною апаратурою. А всього у районі про охорону здоровя трудящих дбають понад 400 медичних працівників з вищою та середньою спеціальною освітою.

Неповторності місту надають його архітектурні памятки. На горбі над Корчиком знаходяться залишки замку 1518 ст. Цікавим прикладом синтезу прийомів і форм архітектури 1618 і початку 20 ст. є костьол Антонія. Майстерно поєднуються класицистичні принципи і планово-просторова структура українських дерев'яних храмів у Миколаївській церкві (1834). Характерні особливості українського мистецтва 1719 ст. відображає архітектура ансамблю Троїцького монастиря. Цікавою памяткою дерев'яного зодчества є Кузьмо-Демянська церква (18 ст.). Багато цікавого про історію та сьогодення Корця можна дізнатися у місцевому історико-краєзнавчому музеї. Увагу відвідувачів привертає експозиційний вузол, присвячений російському письменникові В. Г. Короленку (18531921), який відвідував Кореччину. В експозиції фото Ровенської гімназії, де вчився В. Г. Короленко, його художні твори. В одному із залів музею відтворено куточок вітальні російського археолога, історика, письменника і художника, директора Петербурзької публічної бібліотеки О. М. Оленіна. У салоні Оленіних побувало багато видатних людей свого часу, зокрема О. Пушкін, А. Міцкевич, І. Крилов, О. Грибоедов, М. Глінка (їх портрети експонуються).

Олександр Пушкін закохався у дочку Оленіна Анну і просив її руки, але не одержав згоди на шлюб матері дівчини. Закоханий поет присвятив Анні Оленін своїх віршів, зокрема відомі рядки «Я вас любил, любовь еще быть может...» Останні роки життя Анни ОленіноТ (Андро) були пов'язані з Корцем і з селом Середня Деражня, де вона жила у дочки. Могила Анни знаходиться у Корді на території Троїцького монастиря (вона померла 1888 р., маючи 80 років). Скориставшись приміськими автобусами, гості міста можуть відвідати і ряд сіл району, ознайомитись з памятками археології часів Давньоруської держави у селах Світанок, Сапожин, Стовпин, Харалуг, місцями, повязаними з визвольною війною українського народу 16481654 рр., селами Великі МежирІчі, Богдані вка. Багатою е літературна карта Кореччини. Так, Великі Межиріч! (до 1965 р. Межирічі) у різний час відвідували письменники Володимир Короленко та Михайло Коцюбинський. У селі Старий Корець провів дитячі роки український радянський письменник Василь Лозовий. Уродженцями села Самостріли е український радянський ботанік, член-кореспондент АН СРСР, академік АН УРСР, у 19221928 рр. президент АН УРСР В. Липський (18631937), відомий вчений в галузі механіки, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, голова Західного наукового центру АН УРСР Я. Підстригач.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається