Будинок графів Горчицьких в Корці

28 вересня 2021 by 0 Comment Блог 234 Views
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Історія долі особистостей шляхетних родин міста, які лишили великий культурний спадок нашому краю, проте залишились маловідомими. Серед них родина Горчицьких та графські маєтності. Напроти Свято-Троїцького монастиря стоїть «славного колись роду» - будинок графів Горчицьких.

 

На околиці міста Корець, над самим Брест-Литовським трактом, в кінці 18-го століття князем Любомирським був збудований палац, для всіх він відомий як будинок графів Горчицьких. Це - яскравий приклад ранньо -класицистичного стилю. Палац - одноповерхова будівля з двома флігелями. З спогадів старожилів та свідчень про родину Горчицьких, приміщення в якому жила родина з часу свого існування було князівським палацом, постоялим двором. Будинок був просторим навіть для гонорової родини шляхтичів. Тому кілька приміщень здавали постояльцям. Підвал з одного боку єврей орендував під ресторан, з іншого боку розташовувалась жандармерія. Велику залу, де зараз знаходиться абонемент ЦРБ, здавали для різноманітних торжеств. Біля будинку була лоджія з квітами. За будинком – великий фруктовий сад. Перед будинком стояли тенісні корти. «Будинок Горчицьких» і сад біля нього в 30 – тих роках минулого століття був улюбленим місцем відпочинку міщан. Кошти за оренду приносили в родину достаток, тому вистачало утримувати прислуг.

Пам’ятник  Т. Г. Шевченку.

На постоялому дворі у 1846 році зупинявся Т.Г.Шевченко, який за завданням археологічної комісії відвідав місто Корець.

Саме тут, біля цього будинку, до 150 – річчя від дня народження Т.Г.Шевченка був споруджений пам’ятник Кобзареві, автором якого є скульптор Л.Бізюк.
З 1939 року приміщення забрали від Горчицьких. Після війни (1945 рік) в приміщені Горчицьких розмістили Будинок культури і Центральну районну бібліотеку.

Садиба Горчицьких, 50-ті роки ХХ ст.

За століття, зрозуміло, садиба втратила первісний вигляд. Зник фруктовий сад, що підступав до будинку, немає і згадки про тенісні корти (на їх місці нині клумби, пам’ятник Кобзареві). В самому будинку розібрали сцену та лоджію. В 2000 році, до відзначення 850 – річчя міста Корця, будинок було частково реконструйовано: до нього прибудували ганки, замінили покрівлю. В цьому ж році з 14 жовтня в правому крилі колишнього палацу розміщено Районний історичний музей.

 

Родина Горчицьких
Пан Горчицький був високоосвіченою люди¬ною, знав кілька мов. Після приходу радянців у вересні 1939 року працював у дер¬жавній установі Рівного пе¬рекладачем з англійської та польської мов. У родині нічого не знають про його загадкове зникнен¬ня.
Доньці пані Горчицької випала важка доля. Звиклій до розкошів панян-ці було нелегко пережити роки тимчасової німецько - фашистської окупації, при¬стосуватись до нових умов. Потім заміж вийшла, стала Ціха-Маєвською, двох синів і дочку народила. Тривалий час, аж до виходу на пенсію, трудилась, службовцем на фабриці в Катовіцах.
В 2003 році місто відвідала донька пані Галіції-Марії Горчицької, тепер громадянка Польщі. Адже вона все життя мріяла відвідати родинне гніздо, де провела роки ди¬тинства та юності.


В поїздці її супроводжували обидва сини, зять, ще й онук-студент. Пані пообіцяла наді¬слати розповідь про Горчинських і дещо зі світлин.
Донька пані Горчицької розповіла про свою родину, звичаї, що в ній побутували. В родині зростало п'ять синів і дочок.
В цьому будинку пані Горчицька мешкала аж до початку Дру-гої світової війни.
До речі, не бідували й близькі Горчицьких. Одна з тіток володіла особняком на лівому березі Корчика, де зараз Новокорецька школа, дядько був власником кам’яного кар’єру в селі Мухарів, іншим родичам графа належали престижні будівлі в місті та за його межами.
Берегиня роду Горчинських рано померла, її поховали на польському кладовищі в родинному склепі.

Ймовірно, портрет пані Горчицької.

 

Зі спогадів ксьондза костелу Святого Антонія в Корці отця Вальдемара: «Пані Горчицька доживала своє життя дуже бідною, голодною і хворою, поскільки вона залишилась у Корці до початку Другої світової війни, а вся родина виїхала в Польщу. Без тепла, без їжі, вона поневірялась по місту. По всіх ймовірностях похована пані Горчицька в Корці на польському кладовищі в родинному склепі.


Зруйнований пам’ятник склали частинами, відреставрували силами польської громади.»

Поховання родини Горчицьких.

Із спогадів Лідії Устименко, жительки села Жадківка: «В 2003 році приїздила племінниця Марії Горчицької з родиною. Вони вдячні, що приміщення на лежить бібліотеці, що не дали зруйнувати «осколок» родини Горчицьких».

Джерело: Корецька центральна районна бібліотека.