Оригінальна двощілинна установка передбачала спрямування світла на непрозорий екран із двома тонкими паралельними щілинами. За екраном знаходився детектор світла, що пройшло. Щоб пройти через щілини як хвиля, світло розпадається на дві хвилі, які проходять через кожну щілину.3 квітня 2023 р.
Перша версія експерименту з подвійною щілиною була проведена в 1801 році британським ерудитом Томасом Янгом, за даними Американського фізичного товариства (APS). Його експеримент продемонстрував інтерференцію світлових хвиль і надав цьому докази світло було хвилею, а не частинкою.
Світло – це однозначно хвиля! У 1817 році англійський фізик Томас Янг (1773-1829) розрахована довжина хвилі світла за інтерференційною картиною, тим самим не тільки з’ясовуючи, що довжина хвилі становить 1 мкм (1 мкм = одна мільйонна частина метра) або менше, але й розуміючи правду про те, що світло — це поперечна хвиля.
Експеримент з подвійною щілиною У 1801 році англійський фізик Томас Янг провів експеримент, який показав, що світло поводиться як хвиля. Він пропустив промінь світла через дві тонкі паралельні щілини. На білому екрані на деякій відстані від щілини з’являлися чергування яскравих і темних смуг.
Експеримент Девіссона-Гермера безперечно довів хвильову природу матерії дифракція електронів через кристал. У 1929 році де Бройль був удостоєний Нобелівської премії за його хвильову теорію матерії та за відкриття абсолютно нової галузі квантової фізики.
Оригінал двощілинний експеримент, виконана в 1801 році Томасом Янгом у Королівському інституті, показала, що світло діє як хвиля. Однак подальші експерименти показали, що світло насправді поводиться як хвиля і як частинки, розкриваючи його квантову природу.