Біосоціальна теорія — це теорія поведінкової та соціальної науки, яка описує розлади особистості, психічні захворювання та інвалідність як біологічно обумовлені властивості особистості, що реагують на подразники зовнішнього середовища.
Біосоціальна теорія постулює, що біологічна дисфункція регуляції емоцій у поєднанні з недійсним середовищем створює всеосяжну емоційну дисрегуляцію. Що таке недійсне середовище? Недійсність відбувається не лише через негативну відповідь, дитина може бути визнана недійсною, коли її ігнорують.
Дослідження показують, що взаємодія біологічних факторів і соціальних факторів є ідеальним середовищем для розвитку злочинної поведінки людини. Наприклад, якби людина мала ускладнення при народженні та виросла в небезпечній сім’ї, вона, швидше за все, матиме кримінальні схильності.
Біосоціальна теорія стверджує, що еволюція не створила людські психологічні статеві відмінності. Він стверджує, що вони є результатом розподілу чоловіків і жінок на різні статеві ролі на основі фізичних відмінностей.
Таким чином, біосоціальна перспектива спирається на моделі та методи з біологічних, медичних, поведінкових та соціальних наук. Це концептуалізує біологічне та соціальне як взаємоутворюючі сили та стирає межі між явищами всередині тіла та поза ним.
Біологічній теорії присв теоретичні досягнення в галузі еволюції та пізнання з наголосом на концептуальній інтеграції, що забезпечується еволюційними підходами та підходами розвитку.