Отже, наголос треба зняти. В епістолярному листуванні лист колись закінчувався так: «Вдома, 6 июля 1665». Приклад взято з листа Лоренцо Магалотті (1637 – 1712). Лі, звичайно, мав на увазі дні, пронумеровані 2 і далі.
Говорячи про це, слід зазначити, що там (часто пишеться там) розміщено перед дата у заголовках багатьох документів, у тому числі офіційних (Флоренція, там 15.10.2002) є нічим іншим, як варіантом (архаїчним у цьому вживанні) означеного артикля чоловічого роду множини i/gli: спочатку формула звучала як Флоренція, там 15 …
· Місце і дата відправлення (як правило, вгорі праворуч). Умовно використовується для написання місця, після коми, числа, місяця (краще повністю), року. Наприклад: Флоренція, 25 травня 2003 р.
«22 січня» означає «22 (дні) січня». Що потім стає грубою помилкою, коли воно наголошене, там, і трансформується в прислівник неправильного місця: у всякому разі, це має бути тут, тобто біля особи, яка пише чек або лист, а там воно вказує на дистанцію від письменника і близькість до читача.
Lì з наголосом — прислівник місця, що вказує на точку неподалік від мовця та слухача, на відміну від там, що вказує на віддаленість від співрозмовників. Li без наголосу, навпаки, ненаголошений займенник чоловічого роду множини з функцією об’єктного доповнення («вони», «вони»).
Зазначення місця і дати в повідомленні вони можуть йти як на початку, так і в кінці, як праворуч, так і ліворуч, як перед (частіше), так і після (рідше) підпису.